Франсуа Байру

З 1993 до 1997 року він був міністром національної освіти, з 2014 до 2026 року — мером По, а з грудня 2024 до вересня 2025 року — прем'єр-міністром. Він фігурує в перегонах на президентських виборах у Франції 2027 року.

Кар'єра

Байру був депутатом Національних зборів у 1986–1993, 1997–1999 і 2002–2012 роках, а в 1999–2002 роках — депутатом Європейського парламенту. У 1993–1997 роках він був міністром національної освіти, а у 2017 році недовго — міністром юстиції й пішов у відставку через 35 днів. Він балотувався в президенти у 2002, 2007 (третє місце з 18,57%) і 2012 роках, а у 2017 році не балотувався й підтримав Емманюеля Макрона. Призначений прем'єр-міністром 13 грудня 2024 року, він 8 вересня 2025 року програв голосування про довіру, яке сам ініціював, і наступного дня подав у відставку.

Позиції

Вікіпедія описує його як центриста, який подає себе як демократа «третього шляху». Він виступає за пропорційну виборчу систему, посилення ролі Європейського Союзу та захист громадянських свобод.

Суперечливі питання

У справі про помічників депутатів Європейського парламенту, які нібито отримували зарплату, працюючи на його партію, суд першої інстанції у 2024 році виправдав Байру, витлумачивши сумніви на його користь, тоді як партію було визнано винною. Прокуратура подала апеляцію. Апеляційний процес у його справі розпочався в Парижі 9 вересня 2026 року; прокурори вимагали два роки позбавлення волі умовно, штраф у 50 000 євро і три роки позбавлення права бути обраним умовно. Він заперечує свою причетність, а апеляційний суд має ухвалити рішення 17 грудня 2026 року.

Автоматичний підсумок за джерелами, на які є посилання. Wikipedia · La Gazette France

Фото: Service photographique de Matignon, Licence Ouverte, Wikimedia Commons (обрізано)